У космосі є справжній цукор!

"Атакамскій великі грати міліметрового діапазону" (Atacama Large Millimetre Array або ALMA), розташована в Чилі - одна з найбільших в світі обсерваторій. Там знаходяться 66 радіотелескопів, які дають вченим-астрономам можливість вивчити найвіддаленіші частини космосу. ALMA, безумовно, впоралася зі своїм завданням: в серпні 2012 року фахівці цієї обсерваторії зробили одне з найбільш дивних і, можливо, найважливіших відкриттів останнього десятиліття.

У той час астрономи вивчали недавно утворилася зірку, названу IRAS 16293-2422. Вони виявили присутність молекул цукру в теплих газах, що оточують світило. Подальший аналіз показав, що це глікоальдегід - різновид цукру, що не має запаху. Ця речовина складається з вуглецю, кисню і водню.

Команда, яка здійснила це відкриття, вважає, що саме формування IRAS 16293-2422 призвело до появи цих молекул. Нові зірки часто утворюються тоді, коли масивні хмари газу і пилу стикаються один з одним. При цьому виникає сильний холод, який може змусити атоми газу "примерзнути" до блукаючих частинкам пилу.

Якщо кілька атомів приєднуються до однієї і тієї ж частинки, вони об'єднуються в молекули, такі, як глікоальдегід. Саме ці заморожені частинки пилу допомогли вченим зробити відкриття. Після утворення зірки температура почала зростати, перетворюючи молекули назад в газ. ALMA визначила склад цього газу, проаналізувавши випромінювання, яке молекули випускали у вигляді радіохвиль.

Звичайно, глікоальдегід - це не цукор, який ми додаємо в каву або чай. Той цукор називається сахарозою. Але не думайте, що це відкриття не так важливо: виявляється, глікоальдегід є одним з ключових "будівельних блоків" життя. При його поєднанні з деякими іншими молекулами утворюється інший вид цукру, відомий як рибоза. Це найважливіший компонент нуклеїнових кислот, таких, як РНК і, найголовніше, ДНК. А без них не було б і нас.

Сподобалася стаття? Поділися з друзями - зроби репост!