Теорія розбитих вікон

Теорія розбитих вікон - теорія, сформульована Джеймсом Вілсоном і Джорджем Келлінг в 1982 році. Відповідно до цієї теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточуючих теж забути про правила. В результаті виникає ланцюгової реакції "пристойний" міський район може швидко перетворитися в клоаку, де людям страшно виходити на вулицю.

Теорія знайшла широке застосування на практиці - спочатку в Нью-Йорку, а потім і в багатьох інших містах США, Європи, Південної Африки, Індонезії і т. Д. Ретельно стежачи за чистотою вулиць і змиваючи графіті зі стін, нью-йоркська влада не тільки привчили громадян вести себе культурніше, а й домоглися значного зниження злочинності в місті.

Експериментальна перевірка:
Соціологами університету Гронінгена (Нідерланди) було проведено шість експериментів з перевірки істинності теорії розбитих вікон

експеримент 1

Перший експеримент проводили на вулиці, де багато магазинів, біля стіни будинку, де гронінгенци, приїжджаючи за покупками, паркують свої велосипеди. У цій стіни стояв яскравий, кидається в очі знак, що забороняє малювати на стінах. Спочатку стіна була чистою. Експериментатори повісили на кермо кожного велосипеда (всього велосипедів було 77) папірець зі словами "Бажаємо всім щасливих свят!" і логотипом неіснуючого магазину спортивних товарів. Сховавшись в затишному куточку, дослідники стали спостерігати за діями велосипедистів. На вулиці не було урн, тому людина могла або кинути папірець на землю, або повісити на інший велосипед, або взяти з собою, щоб викинути пізніше. Перші два варіанти розглядалися як порушення прийнятих норм, третій - як їх дотримання.
З 77 велосипедистів лише 25 (33%) повели себе некультурно. Потім експеримент повторили, при такій же погоді і в той же час дня, попередньо розмальовані стіну беззмістовними малюнками. На цей раз насмітили 53 людини з 77 (69%). Виявлене відмінність має високу ступінь статистичної значимості. Таким чином, порушення заборони малювати на стінах виявилося серйозним стимулом, провокуючим людей порушувати інше загальноприйняте правило - не смітити на вулицях.

експеримент 2

Другий експеримент повинен був показати, чи справедлива теорія розбитих вікон тільки для загальноприйнятих норм або її дія поширюється також і на локальні правила, встановлені для якоїсь конкретної ситуації або місця. Дослідники перегородили головний вхід на автомобільну парковку парканом, в якому, однак, була залишена широка щілина. Поруч з нею повісили знак "Вхід заборонено, обхід в 200 м праворуч", а також оголошення "Забороняється пристібати велосипеди до огорожі". Досвід знову проводили в двох варіантах: "порядок дотриманий" і "порядок порушений". У першому випадку в метрі від забору стояли чотири велосипеди, явно до нього не пристебнуті. У другому випадку ті ж велосипеди пристебнули до паркану. З затишного місця експериментатори спостерігали, як поведуть себе громадяни, які прийшли за своїми автомобілями: підуть обходити паркан або пролізуть в дірку. Результат виявився позитивним: в ситуації "порядок дотриманий" в дірку пролізли тільки 27% автовласників, а в ситуації "порядок порушений" - 82%.

експеримент 3

Третій експеримент проводили в підземній парковці біля супермаркету, де висіло велике і добре помітне оголошення "Будь ласка, повертайте взяті з магазину візки". У ситуації "порядок дотриманий" на парковці не було візків, в ситуації "порядок порушений" там знаходилися чотири візки. Їх ручки дослідники завбачливо вимазали мазутом, щоб у відвідувачів не виникло бажання ними скористатися. До машин прикріплювали такі ж папірці, як в першому експерименті. Результат вийшов аналогічний: в першій ситуації кинули папірець на землю 30% водіїв, у другій - 58%.

експеримент 4

Четвертий експеримент нагадував перший, з тією різницею, що ознаки "порушення норм іншими людьми" були тепер не візуальні, а звукові. У Нідерландах закон забороняє використання петард та феєрверків в передноворічні тижні. Виявилося, що велосипедисти набагато частіше кидають папірці на землю, якщо чують звук розриваються петард.

Експерименти 5 і 6

У п'ятому і шостому експериментах людей провокували на дрібну крадіжку. З поштової скриньки стирчав конверт з прозорим віконцем, з якого виразно переглядала купюра в 5 євро. Експериментатори стежили за що проходять повз людьми, підраховуючи число крадіжок. У ситуації "порядок дотриманий" поштова скринька була чистий і сміття навколо не було. У ситуації "порядок порушений" або ящик був розмальований безглуздими графіті (експеримент 5), або колом валялося сміття (експеримент 6).
У ситуації "порядок дотриманий" тільки 13% перехожих (з 71) присвоїли конверт. Однак з розмальованого скриньки конверт вкрали 27% перехожих (з 60), а розкидане сміття спровокував на крадіжку 25% людей (з 72).