Резервації прокажених, які можна відвідати на свій страх і ризик

Набіги недругів і нескінченна низка воєн - ще не найсуворіші випробування, уготовані людям в стародавні часи. Набагато більший страх і паніку наводили хвороби, від яких тоді не було порятунку. Про лепрі згадується ще в Біблії. Діагноз проказа був рівносильний смертельного вироку. Оскільки від хвороби не було ліки, хворих звозили в одне місце і відгороджувалися від них товстими стінами. Так з'явилися ізольовані зони - лепрозорії. Як правило, подібним притулком ставали острова, куди засилали всіх хворих на лепру.

Проказа спустошувала міста й косила людей аж до 1957 року, поки не була винайдена вакцина. З її появою число випадків захворюваності в світі почала стрімко падати, а лепрозорії втратили свою актуальність. Спорожнілі острови залишилися стояти німим нагадуємо про жахи прокази. Зараз ступити на цю землю може будь-хто, але колись висаджуючи на один з цих 4 островів тисячі людей більше ніколи не покидали його. 

• 

  Острів Куліон, Палаван, Філіппіни

  На початку американського періоду на острові Куліон був організований один з найбільших в світі лепрозоріїв. У народі острів прозвали як "Острів живих мерців" або "Місце неповернення". За перші роки існування на острів було заслано понад 16 000 чоловік. Для жителів острова навіть були випущені окремі монети з сюжетами на медичну тему.

  Зараз на острові проживає близько 20 000 чоловік. Відчути похмуру атмосферу того часу можна в міському музеї, де виставлено лабораторне та лікарняне обладнання, інструменти, фотографії та інші експонати з колонії.

• 

  Чакачакаре, Тринідад і Тобаго

  У 20 столітті "стара з косою" відзначилася в республіці Тринідад і Тобаго. Хворих на лепру незабаром стали відправляти на острів Чакачакаре. У 1924 році черниці організували тут лепрозорій. Функціонував він до 1984 року. Останні хворі були направлені в лікарню Порт-оф-Спейн.

  В даний час острів безлюдний, але вельми популярний серед дайверів, любителів природи і туристів, які не бояться місцевих страшилок і приїжджають сюди, щоб попірнати і приготувати барбекю. У Чакачакаре зберігся маяк, індуїстський храм і руїни лепрозорію.

• 

  Спиналонга, Греція

  Після того як в 1669 році весь Крит був захоплений Османською імперією, греки вирішили використовувати невиліковну хворобу для боротьби з ворогом. На острів звезли прокажених з усієї Греції. Турки, злякавшись, покинули це клаптик суші, а на острові утворився лепрозорій, який проіснував тут до 1955 рік.

  Зараз острів безлюдний і є улюбленому місцем відвідувань серед туристів, яких приваблюють сюди легенди, руїни фортеці і відокремлені пляжі. Декілька разів на годину до острова ходять кораблі.

• 

  Калаупапи, Гаваї, США

  Щоб зупинити поширення зарази, король Камехамеха V в 1865 році підписав указ про "запобігання поширенню прокази". Близько 8000 заражених лепри було вивезено на півострів Калаупапи. З півночі, сходу і заходу він оточений океаном, а з південного боку - неприступними скелями, що робило його ідеальною, неприступною "фортецею". Колонія прокажених проіснувала на Калаупапи до 1969 року.

  В даний час нечисленне населення острова складають побажали залишитися тут хворі і лікуючі їх лікарі. Острів примітний також церквою споруди 1872 року переробленої пізніше батьком Дамианом; вулканом Каухако з озером глибиною 245 метрів і національним історичним парком Калаупапи. Територія закрита для вільного відвідування, але сюди можна потрапити в складі екскурсійної групи.