Через голод людина стає розумнішою

Історики вважають, що саме голод забезпечив еволюцію нашого виду. Спочатку люди займалися тільки збиранням, проте, незабаром вони зрозуміли, що забезпечити себе необхідною кількістю їжі не вийде через залежність від кліматичних умов. Тому людина переключився на землеробство і скотарство.

Іншими словами, якби ми не були постійно голодними, то не змогли б досягти сьогоднішнього рівня розвитку. Вчені сходяться на думці, що почуття голоду активізує роботу мозку завдяки збільшенню зростання нових клітин.

Під увагу вчених потрапив грелін - пептидний гормон, який відповідає не тільки за поліпшення апетиту. Як з'ясувалося, він також сприяє зростанню нових мозкових клітин і забезпечує захист вже існуючих від старіння.

Дослідники Університету Каліфорнії вирішили вивчити цей процес докладніше і почали вводити грелін в вирощені клітини миші. Це призвело до активізації нейрогенезу, в результаті якого утворюються нові нейрони.

Відкриття стало феноменальним. Той факт, що на голодний шлунок людина більш продуктивний, було відомо давно, однак, вплив голоду на рівень інтелекту і здатність мислити залишалося недоведеним. Тепер можна з упевненістю стверджувати, що пропущений обід в перебігу робочого дня активізує розумові здібності і допомагає швидше впоратися з поставленими завданнями.

Зараз дослідники намагаються ретельніше вивчити особливості роботи греліну. Планується створення штучного пептидного гормону, який дозволить поліпшити мислення. Не виключено, що саме він стане головною зброєю проти недоумства, хвороб Альцгеймера і інших захворювань мозку.

Крім того, головна мета нових досліджень - продовження життя людини. Відомо, що з віком клітини з'являються і відновлюються не так швидко, як при народженні. Стимулювання нейронів має допомогти в цьому процесі, що позначиться на тривалості життя. За останні десятиліття це відкриття можна назвати найбільш важливим в області пошуку секретів вічної молодості.

Зрозуміло, випробування на людях ще не проводилися, проте, вивчення вироблення людиною власного греліну показує ті ж результати, що і у мишей. Аналіз впливу пептиду на розумові процеси планується провести вже до 2020 року.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями, зроби репост!