Правила поведінки в Японії

Отже, ви приїхали до Японії. Тепер ви - гайдзин! Саме так японці називають іноземців, так що не потрібно ображатися. А ось як бути хорошим Гайдзин - це вже питання друге. Адже правила поведінки і суспільні норми Японії розумом, як то кажуть, не зрозуміти, сякканхо землеборство. Але ми з вами все ж спробуємо.

поклони

Звертаючись до японця, слід вклонитися. Не подумайте, що японці так зарозумілі з гостями країни - всі вони кланяються один одному. Причому, глибина поклону повинна бути прямо пропорційна статусу співрозмовника. Другу досить кивка голови, начальник заслуговує поклону градусів так під 45, ну а літня людина удостоюється 70 градусів. Втім, якщо вже ви гайдзин, вам зійде з рук, якщо ви просто схилите голову або зігнеться трохи в талії.

погляди

Довго дивитися в очі співрозмовнику вважається в Японії ознакою агресії. Є й інший цікавий момент: якщо співрозмовник занадто довго відводить погляд, тут можуть порахувати, що він щось приховує або бреше. Тому потрібно витримати золоту середину між скромним опущений погляд і непохитним поглядом будь-якого героя Брюса Вілліса.

нежить

Якщо в Японії у вас почався нежить, то вам доведеться стати справжнім ніндзя і осягнути науку швидко ховатися від оточуючих, перш ніж скористатися хусткою (які тут не прийняті) або спеціальною серветкою. Зате хлюпати носом - нехай навіть під час ділової зустрічі - це цілком нормально, і ніхто вас за це не засудить.

колективність

Взагалі, непристойним вважається не тільки сякатися, а й будь-яким чином залучати до себе зайву увагу - говорити голосно або спілкуватися по мобільному в громадському транспорті. Будь-який школяр Країни Вранішнього Сонця скаже вам, що немає гіршої біди для людини, ніж індивідуальність, а головне в житті - колектив. І тут же втече до своїх.

В будинку

Входячи в японський будинок, необхідно роззутися. Для нас з вами в цьому нічого дивного немає, а ось європейці і американці часто на цьому проколюються. Дивацтва починаються далі: роззуватися слід і входячи в офіс. І в офісі і вдома вам запропонують спеціальні тапки. Однак навіть в цих капцях нога жодного з живучих не сміє наступати на татамі - інакше точно викличете гнів дракона! Входячи в кімнату, застелену цими матами, слід роззутися зовсім. Окремі тапочки очікують вас біля входу в туалет. Найголовніше - потім не забути одягнути ті, перші тапочки. Оскільки якщо ви переплутаєте їх, то будете для оточуючих смішніше, ніж ракуго - японський сидячий варіант стендап-комедії.

застілля

За столом у Японії прийнято сидіти на татамі в позі сейдза: ноги підібгані під себе, спина пряма немов очерет на озері Масю. Чоловікам можна сидіти просто «по-турецьки» - в позі Агура, але тільки в колі друзів або родичів. Жінці ж дозволено лише трохи зрушити ноги в сторону, сидячи в сейдза, і то тільки якщо вона іноземка. А ось витягати ноги, а тим більше сидіти так, що шкарпетки вкажуть на кого-то з присутніх або, боронь Будда, ці шкарпетки доторкнуться до них - тут вже не врятує навіть те, що ви - гайдзин. Дотик до японця найнижчої точкою власного тіла - жахливе образу схоже на те, за яке вбили Білла.

хаси

Хаси - це назва японських паличок для їжі. Деякі японці досі дивуються, коли бачать, що іноземці легко справляються з ними. Знали б вони, скільки суші-барів доводиться на один російський квартал ... Якщо ви все ж володієте хасі не дуже добре, то не бійтеся здатися смішним або незграбним - навіть японці далеко не всі дружать з цим приладом. Однак є кілька речей, яких з хасі робити рішуче не слід.

Чого не слід робити з хасі

Майёбасі категорично забороняється! Простіше кажучи - не можна малювати паличками на столі або вказувати ними на щось.
Сагурібасі теж не можна! Якщо взяли шматочок страви, то вже не кладіть його назад - кладіть в рот.
Сасібасі - ні в якому разі! Не можна протикати паличками їжу. Якщо вже зовсім нічого не виходить, то в колі близьких друзів чоловіка можуть брати суші руками, а жінки - ще трохи зрушити ноги в сторону.
Татебасі тим більше не можна. Якщо ви увіткнете палички в чашку з рисом - це до небіжчика.

Інші застільні правила

Трапеза починається тільки після слова «іттадакімас». Це такий скорочений варіант молитви, що означає приблизно «давайте є, що дано». Якщо ніхто його не вимовляє, а ви вже порядком зголодніли, можете сказати самі, тільки не забудьте при цьому скласти руки долоню до долоні. Пити теж просто так починати не слід. Спершу хтось із присутніх повинен виголосити тост, що закінчується іншим чарівним словом - «Кампай». Це аналог нашого «пий до дна», але розуміти його буквально не обов'язково.

Як ви розумієте, ці правила - лише вершина масивного айсберга японського етикету. На якій, можливо, цвіте сакура ...